вівторок, 10 березня 2015 р.

Проблеми підготовки фахівців аграріїв при вивченні предмета "Сільськогосподарські машини"


Презентація. 

Проблема формування професійних вмінь і навичок відноситься до числа тих актуальних проблем, які виникли в зв’язку з швидким розвитком науки, техніки, нових технологій. Нові вимоги до підготовки фахівців  обумовлюють необхідність модернізації, оновлення всіх структурних ланок освітньої діяльності, і, в першу чергу, навчального процесу.
Предмет “Сільськогосподарські машини” є профілюючим у підготовці механізатора сільськогосподарського профілю.
Науково – технічний прогрес у сільському господарстві викликав значне  оновлення сільськогосподарської техніки,  але кількість годин у навчальних планах на вивчення предмета “Сільськогосподарські машини” скоротилася. А сучасний фахівець   повинен бути адаптований до роботи у динамічному розвитку науки, техніки, технологій, здатний знаходити рішення у будь-яких ситуаціях, зумовлених професійною діяльністю.
Виконання сучасних завдань аграрної політики, спрямованих на реформування сільського господарства, нарощування обсягу виробництва конкурентоспроможної продукції значною мірою залежать від рівня підготовки фахівців, зайнятих в агропромисловому виробництві. Ось чому головним питанням сучасної освіти є якісне навчання, відповідність майбутнього фахівця сучасним вимогам виробництва.
 У зв’язку з цим,  змінюється  і сам підхід до підготовки майбутніх фахівців.
Особливістю формування професійних вмінь і навичок при вивченні даного предмета є те, що учні вивчають машини різної ступені трудності, завчають значну кількість технічних термінів. Індивідуальні особливості учнів по різному впливають на термін і якість формування професійних вмінь і навичок, вимагають створення умов для активної самостійної роботи кожного учня.
Протягом  останніх  років наш колектив працював над провідною    науково-методичною    темою    "Педагогіка   особистості   - основа гуманізації    освіти".    Ми    вбачаємо    такі    способи    досягнення    особистісно орієнтованого навчання:
— використання   різноманітних   форм   і   методів   організації   навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;
— створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі групи;
— стимулювання учнів до  висловлювань,  використання  різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь;
—створення педагогічних ситуацій на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти   ініціативу,   самостійність  у  роботі,   створення  умов  для природного самовираження   учня.
Специфіка вивчення предмета “Сільськогосподарські машини” полягає у тому, що учень вже на перших практичних заняттях опрацьовує такі навчально-практичні ситуації, які моделюють його майбутню виробничу діяльність. Важливо, щоб у майбутнього спеціаліста  вже з перших занять формувались вміння і навички професійного вирішення цих завдань. Таким чином, викладач націлює учнів на те, що отримані в процесі навчання знання, вміння і навички поєднують теоретичні надбання з майбутньою професійною діяльністю молодого фахівця.
Саме тому, при викладанні предмета “Сільськогосподарські машини” нами розробляються і впроваджуються у навчальний процес інноваційні педагогічні технології.
Методика впровадження в навчальний процес інноваційних форм  навчання:        
- створює  дидактичні умови формування професійних вмінь і навичок в процесі проведення практичних занять з предмета “Сільськогосподарські машини”
– реалізує поетапне включення учнів  у різновиди навчально-пізнавальної діяльності, в якій репродуктивні способи навчальної роботи послідовно замінюються продуктивними, творчими методами;
- структурно  і функціонально передбачає реалізацію системи методів і форм навчання, діагностування пізнавальних можливостей учнів і цілеспрямований відбір змісту навчального матеріалу.
- структурувати зміст циклів практичних занять відповідно до розроблених інструкційно-технологічних карт, які забезпечують технологію самостійного виконання учнями завдань, спрямованих на формування в них професійних вмінь і навичок пізнавальної діяльності.
Тобто, діяльність кожного учня має ґрунтуватися на базі інтерактивності.
При вивченні програмного матеріалу з предмета “Сільськогосподарські машини” учням доводиться запам’ятовувати велику кількість марок машин та їх регулювань. Це потребує значних зусиль, крім того, немає аналогії для запам’ятовування. Тому при вивченні матеріалу дуже важливо крім розумової діяльності залучати до роботи ще й логічну та зорову пам’ять.
П Л Н – 4 – 35    Л   Д   Г - 10


Ширина захвату
           одного корпуса, м

Кількість корпусів
Начіпний
Лемішний
 Плуг

Саме тому на першому уроці відбувається ознайомлення учнів з основними темами предмету. Визначаємо основні вимоги до теми. Крім того, знайомимо учнів із порядком вивчення машини:
1.З’ясувати призначення даної машини, визначити марку та розшифрувати її.
2. Перелічити технологічні операції,  які вона виконує.
3. Вивчити технічну характеристику та агротехнічні вимоги до якості роботи даної машини.
4. Вивчити загальну будову машини.
5. Вивчити технологічний процес роботи машини.
6. Вивчити призначення, будову, роботу робочих органів,  допоміжних частин та механізмів машини.
7. Вивчити порядок підготовки машини до роботи, регулювання та технічне обслуговування.
8. Вивчити вимоги техніки безпеки при використанні даної машини,  та суворо їх дотримуватись !.
При складанні  інструкційно-технологічних  карт ми намагались врахувати результати існуючого досвіду і прийшли до висновку, що інструкційні карти повинні відповідати таким вимогам:
1. зміст завдання повинен сприяти закріпленню найбільш важливих, вузлових питань матеріалу, що вивчається;
2. завдання необхідно формулювати так, щоб при їх вирішенні учень мав можливість оперувати наявними знаннями в різних варіантах і ситуаціях;
3. рівень теоретичної насиченості завдання має бути посильним для учня, адекватним рівню отриманих ним знань при вивченні   предмета;
4. завдання повинні мати прикладний виробничий зміст, тобто бути конкретними, реальними;
5. в процесі виконання завдань в учнів необхідно формувати пізнавальні вміння і навички;
7. завдання повинні бути спрямовані на формування професійних вмінь і навичок;
8. завдання інструкційної карти повинні передбачати самостійну роботу учнів .
Створивши інструкційні картки з дотриманням даних вимог, ми змогли реалізувати комплекс запропонованих дидактичних умов для формування професійних вмінь та навичок.
Для досягнення мети практичної підготовки з сільськогосподарських машин на лабораторних заняттях у майбутніх механізаторів  необхідно сформувати систему уявлень, яка була б адекватною об’єкту пізнання в натуральному вигляді.
Слід зазначити, що в розробленій  методиці діалого-демонстраційна вправа, як метод навчання, виконує специфічну функцію. Під час діалогу увага учнів спрямовується на сприймання об’єкта сільськогосподарської техніки зоровим аналізатором. У цей час учні пригадують теоретичні знання, які удосконалюють можливості сприймальної діяльності, навчаються створювати правильні уявлення про об’єкти сільськогосподарської техніки. Характерним є те, що перш ніж відповісти на запитання або дати пояснення, майбутні механізатори, по-перше, глибше осмислюють сприйняту інформацію з натурального об’єкта та наочних посібників у вигляді плакатів, моделей, пов’язуючи її зі своїми теоретичними знаннями. По-друге, вони формують пізнавальні уміння через оформлення відповіді в особистій словесній інформації, обов’язково супроводжуючи відповідь ілюстрацією наочності.